Треба подорослішати

Ми були лише дітьми,
Сміялися під світлом місяця,
Тепер ми в обіймах темряви,
І вітер несе нас у світи.

Як шкода, що час нам розлучитися,
Дорослішати, і страх попереду,
Але в пам'яті залишиться щастя,
Що ми пізнавали у дорозі.

Нехай час проллється сльозами,
І шлях наш стратиться мрією,
Ми були, але виросли самі,
Навіки один з одним, душею.

 Ксенія Смірнова 7-А клас