І зустрінемося ми знову, коли скінчиться війна,
Крізь шепіт тихий та смуток дощів.
Рука в руці, без страху та без сну,
По вулицях, що забули звук смертей.
Крізь шепіт тихий та смуток дощів.
Рука в руці, без страху та без сну,
По вулицях, що забули звук смертей.
Квіти в саду розкаяних сердець
Замовкнуть суперечки бур, як старий знак.
На вогнику надії свічка запалиться,
І світ в очах людських сяятиме.
Замовкнуть суперечки бур, як старий знак.
На вогнику надії свічка запалиться,
І світ в очах людських сяятиме.
Нехай полеглий попіл знову стане землею,
Де насіння кохання проросте знову.
І зустрінемося ми під зірковою стихією,
У нове життя вдвох зробивши крок лише раз.
Де насіння кохання проросте знову.
І зустрінемося ми під зірковою стихією,
У нове життя вдвох зробивши крок лише раз.
Ксенія Смірнова, 7-А клас